Міклош Хорті народився 18 червня 1868 року в батьківському маєтку Кендереш Солнокського комітату. Хоча Міклош був п’ятою дитиною в сім’ї землевласника Іштвана Хорті та Паули Халашші, він, як і інші сім братів і сестер, здобув добру освіту. Спочатку навчався у реформатському коледжі в Дебрецені, потім у німецькій чоловічій гімназії в Шопроні. Талановитого юнака спокушала кар’єра військового, тому він, закінчивши військово-морське училище в м. Фіуме (нині Рієка), пішов служити на флот. Відповідальність, старанність, благонадійність і знання чотирьох мов забезпечили йому швидке просування службовими східцями. Важливу роль у долі молодого офіцера зіграли його відрядження у Відень для роботи з представниками угорського парламенту на нарадах із військових питань, а також одруження з дочкою депутата. Зв’язки в політичній еліті сприяли призначенню М.Хорті флігель-ад’ютантом імператора Франца-Йосифа.

Розпочинаючи війну проти Сербії, австро-угорське керівництво не очікувало, що вона вийде за рамки локального конфлікту і переросте у світову. Парадоксально, але як показують сучасні дослідження, протягом усього періоду війни в імперії не було ні продуманих військових цілей, ні планів їхньої реалізації. А ситуативні рішення, що приймалися за обставин, занадто швидко ставали надбанням російської розвідки, котра щільно працювала з офіцерами австрійського генштабу.

Водночас, як і Франц-Йосиф, новий імператор Карл, який вступив на престол 30 грудня 1916 року, також виявився нездатним зупинити насування катастрофи. Як писав Карл німецькому кронпринцу, «я відчуваю постійний страх від думки, що народи укладуть мир через голови своїх государів». Під впливом Лютневої та Жовтневої революцій у Росії в австро-угорській армії почалося розкладання, красномовно описане Я.Гашеком. Солдати, особливо слов’янського походження, тисячами здавалися в полон. Тільки в російському полоні перед Брестським миром налічувалося 350 тисяч військовополонених чехів та словаків і близько півмільйона угорців.

У результаті уряд пішов у відставку, поступившись владою соціал-демократам. Однак політична криза виявилася настільки глибокою, що соціал-демократи не ризикнули самостійно сформувати уряд, звернувшись за підтримкою до комуністів. Після переговорів із керівниками компартії Угорщини, котрі сиділи у в’язниці, відбулося об’єднання обох партій у соціалістичну партію Угорщини на умовах визнання принципу диктатури пролетаріату.

Зовсім недавно український історик М.Ковальчук виявив невідомий лист М.Хорті до С.Петлюри з відвертими висловлюваннями про «небезпеки більшовизму, що загрожує цивілізованому світу». Він писав, звертаючись до Головного отамана УНР, «я поділяю Ваш погляд, що Великі держави Європи не уявляють повною мірою неминучість і розмір цієї небезпеки. Вони дали цьому доказ, коли завадили Угорщині допомогти всім тим, хто так шляхетно проливав свою кров і втрачав те, що мав, у нерівній боротьбі проти варварських сил». «Щойно я прийняв владу правителя Угорщини, — продовжував М.Хорті, — я не переставав організовувати всі мої сили для майбутньої можливої боротьби проти більшовиків. Угорщина добре знає, що ця боротьба для неї буде боротьбою не на життя, а на смерть. Тому вона шукає в усьому світі союзників і приймає з великою охотою кожну чесну акцію для концентрації антибільшовицьких сил».

У лютому 1920 року угорські Національні збори, констатувавши припинення австро-угорської угоди 1867 року про створення двоєдиної держави, анулювали акти двох республік і проголосили відновлення королівської влади. Оскільки держави Антанти категорично заперечували проти відновлення на престолі династії Габсбургів, до визначення кандидатури нового короля був заснований тимчасовий пост регента. Його М.Хорті й обійняв 1 березня 1920 року.

Общая характеристика афганского государства
В государстве Ахмед-шаха абдалийские ханы прочно заняли привилегированное положение. Власть шаха с самого начала подвергалась ограничениям со стороны племенной верхушки. За ханами были наследственно закреплены земли и все высшие должности в государстве. Последовавшее вскоре принятие Ахмед-шахом титула «дурр-и-Дурран» («жемчужина среди ж ...

Двадцать пятый(шестой) съезд КПСС
«Концепция советского народа. устойчивость многонационального советского государства и общества во многом зависела от прочности межнациональных отношений. Их регулировала национальная политика партии и правительства. Программа КПСС 1961 г. поставила задачу обеспечить в процессе строительства материально-технической базы коммунизма ускор ...

Научные труды в «ИТУАК».
Научные сотрудники ТУАК опубликовали в «Известиях» множество научных работ. Интерес вызывает фундаментальная работа А. Л. Бертье-Делагарда «О ТМУТАРАКАНИ» опубликованная в «Известиях Таврической Ученой Архивной Комиссии» №54(Симферополь,1918г).[18] В ней он отмечает, «что не так давно А. А. Спицын посвятил «Тмутараканскому камню» обшир ...