Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Незамеченные итоги Кавказской войны
Из всех более или менее значимых сюжетов в исследовании событий Кавказской войны наибольшую освещенность получили только ее трагические последствия. Они представлены в виде обычных рассуждений о покорении Кавказа, реакционных происках царизма, геноциде и угнетении горцев, выставляющих в одностороннем, неприглядном для России свете. Отоб ...

Развитие движения в Турции за установление парламентского режима
Реформы танзимата конца 50-х - начала 70-х гг., продолжая линию реформ предшествующего периода, привели к некоторым положительным сдвигам в политико-административной, экономической и культурной жизни страны. И все же, достигнутые результаты не соответствовали потребностям развития огромного государства. Это несоответствие привело к пост ...

Карасук
Город Карасук расположен на севере Кулундинской равнины, на реке Карасук. Это районный центр Новосибирской области, находящийся в 678 км от Новосибирска. Узел железнодорожных линий, который находится в городе, связывает его с Барнаулом, Омском, Кулундой. Через город идет дорога (Павлодар-Новосибирск). Впервые упоминается поселение, на ...