Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Двадцать третий съезд КПСС
Двадцать третий съезд КПСС (29 марта — 8 апр. 1966 г., Москва) одобрил деятельность ЦК партии в направлении более научно обоснованного руководства общественным развитием; принят Директивы по 8-му плану развития нар. х-ва СССР на 1966-70 гг Главная экономич. задача 8-й пятилетки состояла в том, чтобы на основе всемерного использования до ...

Воцарение Лжедмитрия II
Поражение Болотникова не вылилось в торжество Шуйского. Необходим был лишь новый центр притяжения оппозиционных сил, и он скоро явился в лице нового Лжедмитрия, обосновавшегося в Стародубе. Вокруг самозванца объединились разные силы. Инициаторами интриги выступили бывшие сторонники Лжедмитрия I. К ним примкнули уездные дворяне и служил ...

Русско-турецкая война 1877-78гг.. Предпосылки
Рост национально-освободительного движения народов Балканского полуострова против османского ига и вмешательство европейских держав в балканские дела вызвал в середине 70-х годов XIX века "балканский кризис". В 1870г. болгары - эмигранты создали в Бухаресте Болгарский революционный комитет, поставивший своей целью организоват ...