Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Восточно-Прусская операция
Одновременно с действиями германских войск на Западном фронте русское командование также предприняло ряд активных действий — 4 августа русская армия под командованием П.К.Ренненкампфа вторглась в Восточную Пруссию, вскоре ее поддержала 2-ая армия А.В.Самсонова. Германские войска были отброшены, но в результате отсутствия взаимодействия ...

Россия и Швеция – соседи на Севере. Их взаимоотношения
Если говорить о взаимоотношениях России и Швеции в рассматриваемый автором период, а именно в конце XIX – начала XX веков, то можно сказать, что общая картина складывается достаточно ясной. Эти два государства были соседями, поэтому вопрос об их взаимоотношениях занимает важное место, как для России, так и для Швеции. Характеризуя взаи ...

Движ. за реформацию.
Недовольство охватило различные слои немецкого общества в начале XVI в. Ни императорская власть, ни крупные территориальные князья не могли остановить нараставшее внутри страны революционное движение народных масс и подъём оппозиционных настроений бюргерства и рыцарства. В Германии складывалась революционная ситуация. Оппозиционные тече ...