П.Орлик

История » П.Орлик

Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Становление идеологии национального освобождения. II-я половина XIX века
В странах Тропической Африки начало формирования национальной идеологии приходится на вторую половину XIX в., что было связано с появлением в африканском обществе нового образованного социального слоя, новой элиты. Как правило, она состояла из людей, обслуживавших колониальный режим: чиновников, учителей, священников, врачей и юристов. ...

Первая панафриканская конференция 1900 года
Идея созыва панафриканской конференции принадлежала уроженцу Вест-Индии адвокату Генри Сильвестру Уильямсу. Знакомство с положением американских негров и томящихся в колониальном плену африканцев натолкнуло его на мысль создать организацию для защиты прав негроидных народов. Благодаря его усилиям и организаторской деятельности, в сентя ...

Положение казахского пролетариата.
В промышленности Казахстана рабочие-казахи составляли в среднем 60-70% от общего числа рабочих, на золотых приисках, соляных промыслах, шахтах и рудниках - свыше 90%. Положение рабочих, в особенности рабочих-казахов, было крайне тяжелым, рабочий день длился 14-16 часов. Жили они в сырых, холодных, грязных бараках или же в землянках и ...

   
Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.fullistoria.ru