П.Орлик
Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочатку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцелярії. Відомий як письменник і поет.
Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підписання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються у далеку перспективу.
Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.
Междоусобная борьба в Афганистане. Завоевание левобережья Амударьи
После смерти Дост Мухаммеда на афганский престол вступил его сын Шер Али-хан.
Однако его право на власть стали оспаривать другие сыновья покойного эмира. Довольно скоро сложились две основные соперничающие феодальные группировки. Одна из них возглавлялась собственно эмиром Шер Али и представляла интересы помещиков коренных афганских обл ...
Глазатые (угасший род)
Ветвь этих суздальских князей заключает собственно 5 лиц с образователем – князем Александров Васильевичем Суздальским, прозванным Глазатый, современником Василия Тёмного (1451 г.). У него было 3 сына (князья XVIII колена): Борис Александрович, Дмитрий Александрович (имевший бездетного сына Фёдора Дмитриевича, прозванного Червлёный) и И ...
Экономическая экспансия в Маньчжурии. На пути к русско-японскому конфликту
В 1896г. был заключен договор между Россией и Китаем об оборонительном союзе против Японии. Одно из его условий предусматривало строительство последнего участка транссибирской магистрали через китайскую территорию, что сокращало путь из Забайкалья во Владивосток на 514 верст. На строительстве были заняты, в основном русские рабочие, охр ...
