Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Социальная политика
На рубеже XIX - XX вв. в европейскую политику пришло осознание социальной ответственности государства за уровень жизни своих граждан. Сформировалось убеждение, что право на достойное существование - неотъемлемое право каждого, которое должно быть гарантировано правительственной властью. В противном случае, общество никогда не выйдет из ...

Развитие движения в Турции за установление парламентского режима
Реформы танзимата конца 50-х - начала 70-х гг., продолжая линию реформ предшествующего периода, привели к некоторым положительным сдвигам в политико-административной, экономической и культурной жизни страны. И все же, достигнутые результаты не соответствовали потребностям развития огромного государства. Это несоответствие привело к пост ...

Моодзундская операция 1915 года
Моодзундская операция (Ирбенская операция) 1915 года - боевые действия русского и германского флотов в районе Моодзундских островов и Рижского залива в августе 1915 года. После оставления русской армией Либавы и Виндавы и отхода к Риге еще более возросло значение Рижского залива. Задачи обороны входа в залив и Моодзундских островов, а т ...