Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Опыт развития западного предпринимательства
В 70-90-е годы происходили и происходят существенные изменения в общественной жизни человечества. Эти изменения характеризуются, по мнению специалистов, тремя направлениями: 1) изменениями самой эпохи; 2) сдвигами происходящими в экономической среде; 3) появлением новых социальных структур и связанными с ними новыми особенностями управ ...

Русско-Турецкая война 1768-1774 гг. И первый раздел Речи Посполитой
Дипломатический конфликт, приведший к войне 1768-- 1774 гг. разгорался с неуклонным crescendo. Французские посланники в Константинополе по мере развития борьбы все резче и решительнее убеждали турецкие правительственные круги в том, что Россия полностью завладела Речью Посполитой и уничтожает ее традиционные вольности. На каждое подобно ...

Концепция У. Черчилля по проблемам Индии
В течение 7 лет противостояния по индийской политике Черчилль произнес большое количество речей в Палате Общин, на ежегодных конференциях консерваторов, в ходе заседаний Общества Индийской Империи, Лиги Защиты Индии. Кроме того, Черчилль опубликовал множество статей в различных газетах, пытался организовать радиообращения с целью привле ...