Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Повод и начало войны
Непосредственным поводом к войне послужило убийство в столице Боснии и Герцеговины – городе Сараево. 28 июня 1914 года 19-летний гимназист-второгодник Гаврило Принцип, член тайной организации «Молодая Босния», боровшейся за объединение всех южнославянских народов в единое государство, застрелил наследника австро-венгерского престола эрц ...

Послевоенное положение экономики Германии
После Второй мировой войны Германия была разделена на два самостоятельных государства: ФРГ и ГДР. На тяжелое состояние экономики Германии, помимо военной разрухи, оказывали влияние демонтаж оборудования промышленных предприятий, принятый по решению Потсдамской конференции глав правительств держав – победительниц в войне 2 августа 1945 г ...

Седьмой съезд РКП(б)
«Преодолев яростное сопротивление «левых коммунистов», троцкистов и левых эсеров, а также меньшевиков, правых эсеров, партия добилась выхода Советской страны из войны. Седьмой съезд РКП(6) (6-8 марта 1918 г., Петроград) одобрил подписанный Советским правительством Брестский мир 1918 г. Съезд переименовал партию в Российскую коммунистич ...