Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Раннее Просвещение
Идеи Просвещения вначале были восприняты знаменитым царем-реформатором Петром Великим и его сподвижниками. Этими идеями вдохновлялись проповеди Феофана Прокоповича, сатиры Антиоха Кантемира и историография Василия Татищева. Во время правления дочери Петра императрицы Елизаветы идея просвещенного абсолютизма была подхвачена её фаворитом ...

Восьмой съезд РКП(б)
«Важное значение для организации победы над врагом, для дальнейшего хода социалистического строительства имели решения Восьмого съезда РКП(6)(март 1919 г., Москва), который принял вторую Программу партии - Программу построения социализма, разработанную под руководством Ленина. Эта Программа была рассчитана на весь переходный период от к ...

Поворот фашистской агрессии на Запад
3 сентября Англия и Франция объявили войну Германии, однако решительных боевых действий не вели. В течение более чем восьми месяцев продолжалась так называемая «странная война». Англия и Франция своим бездействием на фронте предоставляли Германии возможность беспрепятственно воевать на востоке Европы. Они стремились тем самым ускорить н ...