Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Общее направление реформаторской деятельности П.А. Столыпина
Главной задачей, которую ставил перед собой Столыпин-реформатор, было укрепление социальной базы существующего строя. Бурные события начала 20 в. убедили его в том, что искренне преданное царской власти поместное дворянство уже не может в одиночку служить ей достаточно надежной опорой. С другой стороны, не оправдали себя и попытки власт ...

Итоги аграрной реформы
Каковы же были итоги столыпинского аграрного курса, который был последней ставкой царизма в борьбе за существование? Удалась ли аграрная реформа по Столыпину? Историки в основном считают, что результаты были очень далеки от ожидаемых… По мнению В. Бондарева, реформирование аграрных отношений, наделение крестьян правом частной собственно ...

Последствия смуты
Смутное время завершилось большими территориальными потерями для Руси. Смоленские и Черниговские земли были утрачен на долгие десятилетия, а западную и большую часть восточной Карелии оккупировала Швеция. Практически всё православное население, как русские, так и карелы, ушло с этих территорий, не смирившись с национальным и религиозным ...