Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Казахская политическая пресса.
Полицейский террор, на­чавшийся в 1908 г. не смог полностью ликвидировать освобо­дительное движение казахов. Однако теперь оно развивалось в основном по линии поли­тической прессы. Так, в 1911 г. были созданы сразу два печатных органа. В январе в типографии «Энергия» в Троицке появился еже­месячный журнал «Айкап», издаваемый Мухаметжа ...

Глазатые (угасший род)
Ветвь этих суздальских князей заключает собственно 5 лиц с образователем – князем Александров Васильевичем Суздальским, прозванным Глазатый, современником Василия Тёмного (1451 г.). У него было 3 сына (князья XVIII колена): Борис Александрович, Дмитрий Александрович (имевший бездетного сына Фёдора Дмитриевича, прозванного Червлёный) и И ...

Смутное время в Тунисе
Победа турок установила в Тунисе османские политические порядки. Вся полнота власти формально была сосредоточена в руках официального наместника султана (паши) и верховного мусульманского судьи (кади). Они управляли страной совместно с военно-политическим коллегиальным органом (диваном), в состав которого входили высшие военачальники и ...