Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Заключение.
Главное обвинение, которое выносят Николаю 2 от имени истории – политическое безволие, в результате которого в России наступил развал российской государственности и крах самодержавной власти. Обвиняющие императора в политическом безволии современники и историки считают, что будь на его месте другой человек, с более сильной волей и харак ...

Вручение власти Лицинию. Захват трона Максимианом в Массилии. Заговор против Константина, смерть Максимиана
Максимиан, потерпев неудачу в попытке устранить Галерия, так как встреча в Карнунтуме, напротив, способствовала росту авторитета последнего, попытался организовать выступление против Константина. Тогда шла война с племенем франков. Максимиан убеждает Константина не брать с собой всё войско, поскольку варваров можно усмирить и небольшим ...

Иван Пересветов
Иван Семенович Пересветов был видным деятелем общественно- политической мысли. В 1549 г. передал Ивану IV свое «Сказание о взятии Константинополя Мегмет-султаном» и челобития, в которых содержались проекты преобразований. Считается идеологом дворянства. Открыто высказать то, что он думал о русском государственном устройстве, Пересветов ...