Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Общественное развитие России в первой половине XIX века
Приход к власти сына Павла I - Александра I (1801-1825) означал возвращение к идеалам эпохи Екатерины II. Александр был воспитан бабушкой в духе либерализма. Его учителем был швейцарец Лагарп, республиканец и демократ по убеждениям. К началу XIX в. была полностью сформулирована политическая программа европейского либерализма. Она включ ...

Накануне вооруженного восстания
10 октября 1917 г. состоялось историческое заседание ЦК РСДРП (б). С докладом о текущем моменте выступил Ленин. Центральный Комитет принял его резолюцию, предлагавшую партийным организациям решать все практические вопросы исходя из того, что вооруженное восстание неизбежно и вполне назрело. Центр тяжести необходимо перенести на техничес ...

 Легенды и предания самого народа, раннесредневековые летописи и хроники (былины, сказки, «Повесть временных лет» и др.).
Славянские писатели средних веков в своих взглядах на происхождение славян исходили из библейской легенды о вавилонской башне и расселении народов по разным частям мира. Наиболее древнее и обстоятельное изложение средневековых представлений о происхождении славян находится в русской летописи «Повесть временных лет» . Летописец знал из д ...