Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Жизнь среди смерти
С первых дней Великой Отечественной войны Сталинградская область стала крупной госпитальной базой. Этому способствовала развитая сеть железных дорог и водного транспорта. Уже на пятый день войны в Сталинград прибыли первые санитарные поезда с ранеными. Медицинская сеть в городе и области была достаточно хорошо развита. В лечебных учрежд ...

Галич-Львовская операция: 31 августа – 1 сентября
31 августа стало кризисным днем сражения. 3-я австрийская армия отходит на Львов. Становится понятным, что с выходом правофланговых дивизий Рузского в район Равы-Русской оставлять армию Ауффенберга в районе Томашова нельзя – между тем от действий этой армии австрийское командование ожидает решительного успеха. Конрад не утверждает прик ...

Русско-иранская война 1804–1813 года
Иран с давних пор имел свои интересы на Кавказе, и в этом вопросе до второй половины XVIII в. соперничал с Турцией. Победа русских войск в русско-турецкой войне 1769–1774 гг. поставила и Россию в число претендентов на Северный Кавказ. Переход Грузии под покровительство России в 1783 г. и последующее ее присоединение к империи в 1801 г. ...