Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Первоначальное накопление капитала в Западной Европе
Период конца XV — начала XVTII в. принято называть эпохой первоначального накопления капитала. Это была переходная, а потому противоречивая эпоха, когда разворачивалась борьба между феодальной регламентацией экономической и духовной жизни общества и зарождавшейся буржуазной свободой, между замкнутостью феодальных поместий и развивающими ...

Здравоохранение
Здравоохранение Казани – это 120 лечебно-профилактических учреждений, в которых работают более 15 тысяч человек. Широко развита сеть специализированных учреждений: онкологическая, фтизиатрическая, наркологическая, кардиологическая, эндокринологическая, педиатрическая и другие клиники, станция переливания крови, станция скорой медицинско ...

Н. Скрыпник общественный деятель советской Украины
СКРЫПНИК Николай Алексеевич (1872-1933 года), политический деятель. В 1918-19 председатель СНК УССР, в 1933 заместитель председателя СНК и председателя Госплана УССР. Член ЦК ВКП(б) с 1927 года. Покончил жизнь самоубийством. Судьба Скрыпника трагична, а политические взгляды в известной мере противоречивы, как у каждого неординарного ли ...