Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Советско-германские переговоры о мире. Переговоры в Брест – Литовске
По заключенному 14 ноября соглашению с Германией 18 ноября советская делегация выехала в Брест - Литовск. В качестве уполномоченных членов ВЦИК в делегации было 9 человек: А.А. Иоффе (председатель делегации), Л.Б. Каменев, Г.Я. Сокольников, А.А. Биценко, С.Д. Мстиславский, Ф.В. Олич, Н.К. Беляков, Р.И. Сташков, П.А. Обухов. Далее в сост ...

 «Казахстан в нач. XX века и в годы первой мировой»
XX в. Казахстан встретил как колония России. Казахи были полностью лишены всех политических прав, лишались лучших своих земель, традиционное хозяйство и социальная структура раз­рушались. Колониальные власти ставили вопрос о русификации Казахстана. Вместе с тем, начало XX в. ознаменовалось подъемом нацио­нально-освободительного движен ...

Двадцать второй съезд КПСС
Пути построения коммунистического общества в Сов. стране партия определила В своей третьей Программе, принятой Двадцать вторым съездом КПСС (17-31 окт. 1961 г., Москва). Программа КПСС — плод коллективной мысли партии, её ЦК, результат глубокого теоретич. анализа и обобщения всемирно-историч, опыта социалистич. строительства в СССР, в ...