Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

«Гроза разразилась»
В ночь на 12 (24) июня 1812 года французская армия, выполняя приказ Наполеона, начала переход русской пограничной реки Неман. “Гроза 12 года” (Пушкин) разразилась. Выглядевший на бумаге стройно и красиво план Фуля рухнул, как только началась война. У Наполеона на главном направлении было в три раза больше сил. Наполеон хотел окружить и ...

Читральский конфликт и завоевание Кафристана. Афганистан накануне XX в. Читральский конфликт
На пограничной территории между Афганистаном и Британской Индией существовало несколько мелких ханств, сумевших при поддержке англичан сохранить формальную независимость от афганских эмиров. Самым крупным была Джандола, где правил Умра-хан, ориентировавшийся на англичан. Но в 1892 г. английские колониальные власти отказались предоставит ...

Повесть о смерти и о погребении князя М.В. Скопина-Шуйского
« Егда той воин и воевода князь Михайло Васильевич Шуйской послушав царя, и приехал в царствующий град Москву из слободы Александровы, и напрасно[15] грех ради наших родися боярину князю Ивану Михайловичу Воротынскому сын княжевны Алексей. И не дошед дву месяц по четыредесять дней рождения, бысть князь Михайло крестный кум, кума же княг ...