Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Занятия славян
Основным занятием восточных славян в степной и лесостепной полосе было земледелие, в лесных районах — охота, рыболовство. У восточных славян собственность на землю, орудия труда и домашний скот сложилась не в рамках государства, а в период перехода к классовому обществу. Земледелие являлось основной отраслью хозяйства. Роль земледелия в ...

Социальные противоречия в первой четверти XVIII в.
Вся тяжесть петровских преобразований легла, на плечи трудового населения. Это вызвало ряд мощных народных волнений. В 1705-1706 гг. восстали стрельцы, работные и посадские люди, беглые крестьяне в Астрахани, которые бoлee семи месяцев удерживали город. На подавление восстания Петр направил своего лучшего полководца фельдмаршала Б. П. Ш ...

Крестьянское движение
Начало XX в. ознаменовалось ростом крестьянского движение. Крестьяне поджигали дворянские имения, производили порубку помещичьих лесов и потраву лугов, а в некоторых случаях поднимались на открытые восстания. В 1902 г. особенно сильными были крестьянские волнения на Украине, переросшие в Харьковской и Полтавской губерниях в восстание, о ...