П.Орлик
Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочатку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцелярії. Відомий як письменник і поет.
Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підписання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються у далеку перспективу.
Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.
Жизнь среди смерти
С первых дней Великой Отечественной войны Сталинградская область стала крупной госпитальной базой. Этому способствовала развитая сеть железных дорог и водного транспорта. Уже на пятый день войны в Сталинград прибыли первые санитарные поезда с ранеными. Медицинская сеть в городе и области была достаточно хорошо развита. В лечебных учрежд ...
Галич-Львовская операция: 31 августа – 1 сентября
31 августа стало кризисным днем сражения. 3-я австрийская армия отходит на Львов. Становится понятным, что с выходом правофланговых дивизий Рузского в район Равы-Русской оставлять армию Ауффенберга в районе Томашова нельзя – между тем от действий этой армии австрийское командование ожидает решительного успеха.
Конрад не утверждает прик ...
Русско-иранская
война 1804–1813 года
Иран с давних пор имел свои интересы на Кавказе, и в этом вопросе до второй половины XVIII в. соперничал с Турцией. Победа русских войск в русско-турецкой войне 1769–1774 гг. поставила и Россию в число претендентов на Северный Кавказ. Переход Грузии под покровительство России в 1783 г. и последующее ее присоединение к империи в 1801 г. ...
