Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Конец Ордынского ига
В 1381 году Тохтамыш дает ярлык на великое княжение Ягайлу. Поставив Ягайло противовесом Москвы, Тохтамыш решился на вторжение в пределы Северо-восточной Руси, чтобы сорвать планы Дмитрия по созданию общерусского антиордынского фронта. Здесь надо отметить, что в предкуликовский период вражда между некоторыми княжескими домами была приту ...

Экономика России накануне и в условиях Первой мировой войны
С начала XX в. оформляются новые экономические тенденции, выразившиеся в монополизации хозяйственной жизни. В России перед Первой мировой войной насчитывалось до 150—200 монополистических объединений, 52% всех банковских капиталов сосредоточивалось в семи крупнейших банках страны, 54% всего промышленного пролетариата было занято на круп ...

Итоги коллективизации в Р.
1) раскулачены и обобраны все у кого что-то было; 2) практически все крестьяне стали колхозниками; 3) разгром вековых укладов деревни; 4) сокращено производства зерна; 5) голод начала 30-ых годов; 6) страшный падеж скота; ...