Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Повод и начало войны
Непосредственным поводом к войне послужило убийство в столице Боснии и Герцеговины – городе Сараево. 28 июня 1914 года 19-летний гимназист-второгодник Гаврило Принцип, член тайной организации «Молодая Босния», боровшейся за объединение всех южнославянских народов в единое государство, застрелил наследника австро-венгерского престола эрц ...

Двадцатый съезд КПСС
Двадцатый съезд КПСС (14-25 февр. 1956 г., Москва) подвёл итоги выполнения 5-й пятилетки. СССР намного превзошёл дореволюц. уровень развития нар. х-ва и в 3,2 раза превысил уровень 1940 г. Были утверждены Директивы по 6-му пятилетнему плану развития нар. х-ва (1956-60 гг.). Съезд явился крупным событием в жизни партии. Он дал ответ на ...

Культура племен и народностей Казахстана в раннем средневековье. Рост городов
О культуре племен и народностей , населявших территорию Казахстана в период раннего средневековья (VI – XII вв.), сообщают письменные, археологические и эпиграфические (надписи на надгробных камнях) источники. Культура племен и народностей VI – XII вв. преемственно связана с культурой племен и народностей предшествующей эпохи и, в зави ...