Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

«Потемкинские деревни»
Отрицать, что Екатерина II была в душе приверженецей Просвещения сложно. Можно, конечно, говорить, что вся ее переписка с гуманистами это фарс, мода, желание завоевать авторитет среди верхушек европейской власти, желание прослыть в веках мудрейшей из мудрейших правителей своего времени. Возможно во всем этом и есть доля правды, однако н ...

Иностранные инвестиции
В Казани зарегистрировано более 100 предприятий с иностранными инвестициями и филиалов иностранных юридических лиц (2/3 от общего числа совместных предприятий, созданных на территории Республики Татарстан), а также более 150 представительств инофирм. Объем иностранных инвестиций в экономику города увеличивается в течение последних 5 лет ...

Создание революционной марксистской партии в России. Ленинский план создания партии
Подъем рабочего и крестьянского движения свидетельствовал о том, что в стране назревала революция. В этих условиях с особой силой встала задача создания революционной марксистской партии, которая повела бы рабочий класс на штурм самодержавия. Нужна была такая партия, которая смогла бы обеспечить руководящую роль пролетариата в предстоящ ...