Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Начало воины и мобилизация
На рассвете 22 июня 1941 г. мирный труд советского народа был прерван вероломным нападением фашистской Германии на нашу Родину. Агрессор поставил цель — молниеносно разгромить Красную Армию, захватить до Урала территорию нашей страны, ликвидировать завоевания Октябрьской революции, поработить народы Советского Союза. Коммунистическая п ...

Ярославские годы жизни синолога
Мы уже достаточно подробно описали жизнь и деятельность Захара Федоровича Леонтьевского в Китае и Петербурге, но, к сожалению очень мало данных о его ярославском периоде жизни: до его отъезда в Петербург и о последних годах пребывания в Ярославле. В научной литературе по этой проблеме никаких сведений нет. Только в некрологе по случаю ...

Археологические культуры скифов, савроматов и саков
В середине I тысячелетия до н. э. в эпоху раннего железного века и степях современной Украины, Поволжья, Приуралья, Казахстана и Южной Сибири – от Дуная на западе до Забайкалья и плато Ордос (Северо-Восточный Китай) на востоке – сложились культуры так называемого скифо-сибирского мира. На обширной территории степей в раннем железном ве ...