Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Гетман Петр Дорошенко
Одним из выдающихся сынов нашего народа, гетманом - государственником, деятельность которого была направлена на борьбу за независимость Украины, - таким в истории возникает Петр Дорошенко. Походил он из казацкого рода: его дед Михаил Дорошенко был украинским гетманом, а отец — полковником времен Богдана Хмельницкого. Тогда же н ...

Аграрная реформа 1861 г. и развитие сельского хозяйства
Становление капиталистической экономики в России началось после отмены крепостного права. Крымская война (1853—1856), на ведение которой было израсходовано 528 млн. руб., показала, что основным тормозом экономического и социально-политического развития является крепостное право. 19 февраля 1861 г. Александром II было подписано «Положен ...

Историография
Основные направления исследований по Кузбассу в это время связаны с историей угольной и металлургической промышленности и историей рабочих кадров. До октября 1917 г. этой тематикой занимались немногие. Во время революции 1905 г. рабочий вопрос зазвучал в публицистике и социально-политических исследованиях, основными были работы публицис ...