Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Исторические взгляды И.Н. Болтина
Иван Никитич Болтин (1735-1792) стал оппонентом и критиком Щербатова. Будучи почти сверстником Щербатова, он прошел служебную карьеру, довольно далекую от его трудов. Болтин родился в старинной дворянской семье, получил домашнее воспитание и поступил в Конногвардейский полк. В полку стал близким товарищем Г.А. Потемкина, который впослед ...

Россия и революция во Франции. Разделы Речи Посполитой
В отношении русского царизма к событиям во Франции прослеживается два этапа. На первом, продолжавшемся, впрочем, недолго, царский двор рассматривал начавшуюся революцию как событие повседневной жизни, т. е. как бунт голодной черни, с которым королевская власть способна быстро справиться. Ни Екатерина, ни ее окружение не считали происход ...

Вторая республика
В результате июньского восстания демократические преобразования, начатые Временным правительством. Были приостановлены. Власти закрыли радикальные газеты, клубы и общества. Но всеобщее избирательное право сохранилось. В декабре были проведены президентские выборы, в результате большинство голосов получил племянник Бонапарта Луи Наполеон ...