Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Захват Алжира Францией. Борьба алжирцев против французских колонизаторов
В XVIII в. Алжир лишь номинально входил в состав Османской империи. Государственную власть возглавлял дей, пожизненно избираемый янычарскими командирами. Алжирцы не прекращали борьбы против турецкой феодально-янычарской верхушки. Во время наполеоновских войн Франция получала от алжирского дея продовольствие и кожи. Наполеон рассматрива ...

У-ди и его реформаторский курс.
Преемником Цзин-ди был его сын и правнук Лю Бана У-ди (140—87 гг. до н.э.). Именно за годы его правления, которое было одним из наиболее долгих и плодотворных в истории Китая, конфуцианство не только окончательно вышло на передний план и стало основой образа жизни китайцев, но и оказалось фундаментом всей зрелой китайской цивилизации. С ...

Современные исследования и проекты
Продолжается работа по изучению мегалитических памятников, оставленных нам в наследство народами, жившими 5000 лет назад. Они, повинуясь неведомой традиции и вере, в карьерах Западного Кавказа вырубали детали фантастических сооружений, которые стали частью неповторимого кавказского пейзажа. Разработана долговременная международная прогр ...