Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Крещение Руси как PR-кампания
Крещение Владимира в 987 году было выдающимся государственным актом и должно было привлечь всеобщее внимание. Между тем современники проявили редкую неосведомленность. Даже вопрос где крестился князь, ставил их в тупик.[16] Одни были уверены, что Владимир принял таинства крещения в Корсуни (Херсонесе) в Крыму, другие – в Киеве. Именно э ...

Понятие исторического факта
Понятие «факт» в первом смысле широко использовалось в исторической литературе XIX и XX веков. Сторонником такой интерпретации понятия «факт» был русский историк А. С. Лаппо-Данилевский. Задача истории, с его точки зрения,— изучение общественных изменений, вызываемых воздействием индивидов на «окружающую среду». Такое воздействие взаимн ...

Франция в 16  в.
В XVI в. во Франции по-прежнему господствовал феодальный способ производства, но страна вступила уже в период первоначального накопления. В недрах французского феодального общества начали создаваться предпосылки для развития капиталистических отношений и стало зарождаться капиталистическое производство, которое подтачивало и разрушало у ...