Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Выбор внешнеполитического курса в Швеции и его осуществление
Вопрос о выборе курса внешней политики был одним из важных вопросов для Швеции в то время. Это было связано, в первую очередь, с тем, что некоторые из ведущих мировых держав – а именно Россия и Германия – были заинтересованы в том, чтобы Швеция придерживалась политики нейтралитета, но король Оскар II был склонен держаться германской ори ...

Либерально-буржуазное движение. Партии кадетов и октябристов
Либерально-буржуазное движение в российском обществе берет своё начало в первой половине XIX века, когда с критикой самодержавия и крепостного права выступили славянофилы, абсолютизировавшие самобытные черты России, и западники, абсолютизировавшие общность развития России с Западной Европой. Острая, напряженная борьба между славянофилам ...

Внутренняя и внешняя политика Абдуррахмана. Обстановка в Афганистане после войны
Войны 1838—1842 и 1878—1880 гг., хотя в целом и победоносные, стоили Афганистану больших жертв и сопровождались значительным разрушением производительных сил; их последствия для бедной и малонаселенной страны были очень тяжелы. Сильно пострадали города (особенно Кабул), ремесла и торговля, важнейшие земледельческие оазисы. К 1878 г. ещ ...