П.Орлик
Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочатку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцелярії. Відомий як письменник і поет.
Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підписання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються у далеку перспективу.
Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.
Понятие исторического факта
Понятие «факт» в первом смысле широко использовалось в исторической литературе XIX и XX веков. Сторонником такой интерпретации понятия «факт» был русский историк А. С. Лаппо-Данилевский. Задача истории, с его точки зрения,— изучение общественных изменений, вызываемых воздействием индивидов на «окружающую среду». Такое воздействие взаимн ...
Основные направления реформы государственной власти
в 90-е годы
Основные направления реформы государственного управления, обозначенные в период так называемого "доконституционного" этапа (1991-1993 гг.), оказали огромное влияние на весь период современной истории Российской Федерации. Данные преобразования большинство специалистов характеризуют как радикально-либеральные. На этом этапе иде ...
Причины отмены крепостного права и особенности
развития чермозского завода в предреформенный период
Одной из причин отмены крепостного права, было то, что промышленность страны находилась в упадке. Прежде всего, Россия 19 века - страна аграрная, её экономику определяло сельское хозяйство.
В первой половине 19 века ежегодный вывоз хлеба из России увеличился в 6 раз и достиг к 1860 году внушительной цифры - почти 95 млн. пудов. Но если ...