Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізь­ке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обра­ли гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочат­ку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцеля­рії. Відомий як письменник і поет.

Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано проте­ктором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним за­порізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його бу­лаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію ліво­бережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підпи­сання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відклада­ються у далеку перспективу.

Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових сою­зників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформа­цію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української не­залежної держави.

Горбатые (угасший род)
Младший (второй из пяти) брат Александра Васильевича Глазатого – Иван Васильевич, известный под прозванием Горбатого, сообщил эту фамильную кличку своему потомству, тянувшемуся с сохранением княжеского титула четыре поколения, да едва ли не продолжающемуся, под фамилию дворян Сусловых (?) и дальше. У князя Ивана Васильевича Горбатого с ...

Культура Казахстана в XIV – XV вв.. Материальная культура
В послемонгольский период культурная жизнь подверглась резким изменениям. Среди монгольской аристократии вскоре после прихода к власти четко наметились две тенденции по отношению к оседлому населению. Одни были противниками оседлой жизни, им представлялось необходимым всю землю превратить в пастбища для скота, а все население оседлых ра ...

Двойственная роль правительства в отношении к "третьему сословию"
Третье сословие (terlius status, tiers etat) – обозначало всю нацию, за исключением привилегированных, так как официально население России делилось на три сословия: духовенство, дворянство и третье сословие. Но нельзя считать третье сословие какой-то однородною массой; таковой оно было лишь по отношению к двум привилегированным сослови ...